Діти, які створюють акаунти в соціальних мережах у 10–12 років, демонструють гірші результати в навчанні порівняно з однолітками, які відкладають реєстрацію. Дослідники пов’язують це з постійним відволіканням на сповіщення.
Такі висновки зробили вчені на основі аналізу даних п’яти тисяч школярів. Вони порівняли відповіді про користування соцмережами з оцінками за стандартизовані тести з математики, італійської та англійської мов.
Різниця зберігається роками
Учні, які завели перший акаунт у 11–12 років, у віці 13–14 років склали тести гірше за тих, хто чекав щонайменше до 14 років. Навіть у 15–16 років відставання не зникає. З італійської мови розрив лишається стабільним, а з математики з часом збільшується. Ця різниця відповідає приблизно шести місяцям навчання.
На результати з англійської мови соцмережі не вплинули. Можливо, це пов’язано з тим, що школярі вивчають її як іноземну, а більшість контенту в мережі англомовна. Так діти отримують додаткову мовну практику.
Одним із ключових факторів виявилася частота, з якою діти беруть телефон протягом дня і навіть уночі. Постійна перевірка сповіщень частково пояснює гірші оцінки.
«Ми припускаємо, що одним із механізмів є постійний стан настороженості. Дитина безперервно відчуває потребу перевіряти повідомлення, дивитися, чи не сталося чогось в онлайн-світі, навіть коли зайнята справами в реальному житті. Через це вона менше присутня в сімейному середовищі або вдома. З когнітивного погляду це також може означати меншу здатність зосереджуватися на тривалих завданнях, наприклад виконанні домашньої роботи», — пояснив перший автор дослідження доктор Марко Гуі з Університету Мілано-Бікокка.
«Думаю, тепер ми знаємо, що проблема існує, й вона досить складна, адже пов’язана з побудовою цих платформ. Наше дослідження показує, що принаймні в ранньому підлітковому віці соціальні мережі створюють проблеми», — додав він.
Науковці наголошують: робота не доводить, що саме соціальні мережі є прямою причиною гірших результатів. Водночас вони врахували багато інших чинників, зокрема успішність дітей до появи соцмереж, структуру сім’ї та рівень освіти батьків.
