Стандартна відповідь — 90 хвилин плюс 15-хвилинна перерва. Але якщо ви хоча б раз дивилися матч до кінця, то знаєте: фінальний свисток майже ніколи не звучить рівно о 90-й хвилині. Реальна тривалість залежить від доданого часу, можливого овертайму, серії пенальті, рівня змагань і навіть погоди.
Офіційні правила IFAB чітко фіксують рамки, але залишають судді значний простір для рішень. Саме тому один і той самий формат може дати матч тривалістю 1 година 50 хвилин або майже 2,5 години. Розберемо всі сценарії детально — від класичного поєдинку УПЛ до дитячих ігор і футзалу.
Ця стаття базується на чинних Laws of the Game (редакція 2026/27) і практиці топових турнірів. Ви дізнаєтеся не лише «скільки», а й чому саме стільки, як рахується доданий час і що впливає на годинник глядача.
Основний час і перерва за правилами IFAB
Згідно з Правилом 7 Laws of the Game, матч складається з двох рівних таймів по 45 хвилин. Цей час можна скоротити лише за взаємною згодою судді та обох команд до початку гри і лише якщо це дозволяє регламент змагань. Після першого тайму команди мають право на перерву, яка не перевищує 15 хвилин. Точну тривалість перерви визначає регламент турніру, і змінити її можна тільки з дозволу арбітра.
Після перерви команди міняються воротами. Це не формальність: у вітряну погоду або на стадіонах з різним освітленням сторони поля реально впливають на гру. У додатковому часі (якщо він є) між таймами дозволяється коротка пауза для пиття — не довше однієї хвилини.
Важливий нюанс: суддя не може «наздогнати» помилку в хронометражі першого тайму за рахунок другого. Якщо в першій половині грали 47 хвилин замість 45, другий тайм все одно триває повні 45 плюс свій доданий час. Це правило захищає команди від свавілля.
У більшості професійних ліг, включаючи УПЛ, Прем’єр-лігу та Лігу чемпіонів, перерва триває рівно 15 хвилин. У аматорських і дитячих змаганнях її часто скорочують до 5–10 хвилин, щоб вкластися в розклад полів.
Як суддя додає час і чому матчі стали довшими
Головна причина, чому матч рідко закінчується о 90-й, — компенсований (доданий) час. Арбітр додає його в кінці кожного тайму за всі зупинки, що сталися саме в цій половині гри. Список причин чіткий:
- заміни;
- огляд і винесення травмованих гравців;
- навмисне зволікання часу;
- дисциплінарні санкції (жовті й червоні картки);
- медичні паузи (питні та охолоджувальні перерви);
- перевірки та перегляди VAR;
- святкування голів;
- будь-які інші значні затримки (втручання сторонніх осіб, проблеми з м’ячем тощо).
Четвертий арбітр показує мінімальний доданий час на табло в кінці останньої хвилини тайму. Суддя може його збільшити, але не зменшити. З 2023 року IFAB прямо зобов’язав ураховувати час святкувань — раніше багато арбітрів ігнорували ці 20–40 секунд після кожного голу.
У практиці топових ліг середній доданий час за матч зараз становить 8–12 хвилин. У матчах з великою кількістю замін, VAR-переглядів і емоційних голів він легко доходить до 15–18 хвилин. Саме тому «90 хвилин» на табло часто перетворюються на 100–105 хвилин чистого ігрового часу.
З практики: у матчах з напруженим рахунком у другому таймі судді стають особливо уважними до зволікання. Команда, що веде в рахунку, може отримати попередження вже за повільну подачу кутового чи довге приготування до вільного удару.
Коли 90 хвилин — лише початок: додатковий час і пенальті
У турнірах на виліт (Кубок України, Ліги чемпіонів, чемпіонати світу та Європи) при нічиїй після основного часу призначається додатковий час — два тайми по 15 хвилин. Між ними — коротка пауза (зазвичай 1–5 хвилин) лише для зміни воріт і ковтків води. Доданий час у овертаймі також існує, хоча й менший.
Якщо після 120 хвилин рахунок досі рівний, призначається серія пенальті. Вона не має фіксованої тривалості: мінімум п’ять ударів з кожної сторони, далі — до першої переваги. На практиці серія рідко триває довше 10–12 хвилин, але психологічно це найнапруженіші хвилини матчу.
Загальна картина в нокаут-стадії може виглядати так:
| Сценарій | Основний час | Перерва | Доданий час (орієнтовно) | Овертайм | Пенальті | Загальна тривалість |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Звичайний матч | 90 хв | 15 хв | 8–12 хв | — | — | 1 год 55 хв – 2 год 05 хв |
| З овертаймом | 90 хв | 15 хв | 8–12 хв | 30 хв + доданий | — | близько 2 год 30–40 хв |
| До пенальті | 90 хв | 15 хв | 8–12 хв | 30 хв | 8–15 хв | 2 год 45 хв – 3 год+ |
Джерело: узагальнення регламентів УЄФА, ФІФА та IFAB Laws of the Game 2026/27.
Важливо: «золотий гол» (гра до першого забитого в овертаймі) скасований ще на початку 2000-х. Зараз обидва додаткові тайми грають повністю, навіть якщо рахунок уже змінився.
Тривалість у різних категоріях і форматах
Правила для дорослих чоловічих і жіночих команд майже ідентичні. У жіночому футболі тайми теж по 45 хвилин, перерва до 15 хвилин, доданий час рахується так само. Відмінності з’являються в юнацькому футболі та альтернативних форматах.
Орієнтовна тривалість за віковими групами (європейська практика, яку використовують і в Україні):
| Вікова група | Тривалість тайму | Перерва | Примітки |
|---|---|---|---|
| U7–U8 | 2 × 15–20 хв | 5 хв | Часто грають на зменшеному полі |
| U9–U10 | 2 × 20–25 хв | 5–7 хв | Обмеження загального ігрового часу на день |
| U11–U12 | 2 × 30 хв | 5–10 хв | Перехід на 9×9 |
| U13–U14 | 2 × 35 хв | 10 хв | — |
| U15–U16 | 2 × 40 хв | 10–15 хв | — |
| U17 і старше | 2 × 45 хв | 15 хв | Повні правила дорослих |
У футзалі (зальному футболі) все інакше: два тайми по 20 хвилин чистого часу. Хронометрист зупиняє годинник при кожній зупинці гри. Перерва — 15 хвилин. При нічиїй у плей-офф — два додаткові тайми по 5 хвилин, потім пенальті. Через зупинки матч футзалу реально триває 40–50 хвилин ігрового часу, але за годинником — близько години.
У пляжному футболі три тайми по 12 хвилин, у міні-футболі (5×5) — зазвичай два по 20–25 хвилин. Кожен формат має свої нюанси, і плутати їх зі стандартним футболом не варто.
Скільки реально триває матч для глядача
Якщо ви плануєте вечір біля телевізора або поїздку на стадіон, орієнтуйтеся не на 90 хвилин, а на 2 години від стартового свистка до фінального. Додайте час на розминку команд (зазвичай 20–30 хвилин до початку), гімн, представлення складів і можливі затримки через VAR або травми.
На стадіоні варто закладати ще 15–20 хвилин на вихід після фінального свистка, особливо на великих аренах. Для трансляцій українські телеканали та стрімінги зазвичай залишають вікно 2 години 15–30 хвилин на звичайний матч і до 3 годин на ігри з потенційним овертаймом.
Чистий ігровий час (коли м’яч реально в грі) у сучасному футболі становить у середньому 55–62 хвилини. Решта — зупинки. Це один із головних аргументів критиків, які вважають, що футбол потребує реформ хронометражу за зразком баскетболу чи хокею. Поки що IFAB зберігає класичну модель з доданим часом.
Поширені міфи про тривалість матчу
Міф перший: «Матч завжди триває рівно 90 хвилин». Насправді — майже ніколи. Навіть у спокійних зустрічах без голів і карток додають хоча б 2–3 хвилини за заміни.
Міф другий: «Доданий час — це фіксовані 3–5 хвилин». Ні. Суддя рахує фактичні зупинки. У матчі з трьома голами, п’ятьма замінами і двома VAR-переглядами легко набирається 10+ хвилин.
Міф третій: «У жіночому футболі тайми коротші». Ні, правила ідентичні. Різниця лише в окремих молодіжних і аматорських турнірах.
Міф четвертий: «Після 90-ї хвилини суддя може закінчити в будь-який момент». Технічно так, але лише після того, як відіграно весь заявлений доданий час (або більше). Зупинити гру раніше без вагомої причини арбітр не має права.
Що відбувається, якщо матч не дограли
Матч можуть зупинити через негоду (злива, туман, сніг, гроза), масові заворушення, проблеми з освітленням або якщо в однієї з команд залишається менше семи гравців. За Правилом 7.5 недограний матч зазвичай переграють з нуля, якщо регламент змагань не передбачає іншого рішення (наприклад, догравання з хвилини зупинки або зарахування технічної поразки).
У випадку технічної поразки через нестачу гравців команда, яка винна, програє. Усі інші обставини розглядає організатор турніру. У професійних лігах такі випадки рідкісні, але в аматорському і дитячому футболі трапляються частіше через якість полів і погодні умови.
Якщо матч зупинили в додатковому часі або під час серії пенальті, рішення також ухвалює регламент конкретної асоціації. У більшості випадків гру дограють з того моменту, на якому зупинилися, або призначають нову дату.
Футбольний матч — це не просто 90 хвилин. Це живий процес, у якому час гнеться під впливом подій на полі, рішень арбітра і регламенту. Розуміння цих нюансів допомагає і глядачеві правильно планувати вечір, і гравцеві — розраховувати сили, і тренеру — готувати команду до різних сценаріїв. Наступного разу, коли побачите на табло «90+7», ви вже точно знатимете, звідки взялися ці додаткові хвилини.
