Попередні спроби адаптації Гомера
Довгоочікувана екранізація «Одіссеї» Гомера вийшла в прокат. Кінокритик Дмитро Десятерик порівнює її з попередніми версіями, починаючи від німого кіно, і зазначає, що Нолан не перевершив попередників, попри видовищність. Текст містить спойлери.
Гомер заклав модель оповіді про подорож і повернення додому. Екранізації з’являлися майже одночасно з винаходом кінокамери. Серед них космічний аніме-серіал «Улісс 31» 1981 року, вампірський горор 2008 року та порноверсія The Odyssey XXX. Загалом відомо 33 версії, з яких виокремлюють найважливіші.
Перша відома екранізація — «Острів Каліпсо: Улісс і велетень Поліфем» 1905 року Жоржа Мельєса. Це чотирихвилинна стрічка з трюками, де Мельєс поєднав сюжети з Каліпсо та Поліфемом. Фільм досі має шарм завдяки хореографії та візуальності.
У 1911 році Джузеппе де Ліґуоро зняв 44-хвилинну «Одіссею» з бюджетом 200 тисяч доларів. Фільм зберіг основні вузли сюжету й відзначився театральністю. У 1954 році Маріо Камеріні створив масштабну версію з Кірком Дугласом, 10-метровою лялькою циклопа та сотнями статистів — типовий пеплум.
У 1968 році Франко Россі зняв 8-серійний серіал з Бекимом Фехміу та Ірен Папас. Серіал вирізнявся стриманістю, відсутністю пишноти та рефлексіями героїв. У 2024 році Уберто Пазоліні випустив «Повернення» з Рейфом Файнзом і Жюльєт Бінош — антивоєнну драму, зосереджену на кількох днях повернення Одіссея.
Версія Крістофера Нолана
Крістофер Нолан зняв фільм повністю на камери IMAX 70 мм. Використано понад два мільйони футів плівки вартістю близько 3 мільйонів доларів при бюджеті 250 мільйонів. Одіссея грає Метт Деймон, Пенелопу — Енн Гетевей, Цирцею — Саманта Мортон, Афіну — Зендея, Каліпсо — Шарліз Терон.
Фільм вражає візуалами: дерев’яний кінь, знищення Трої, печера Поліфема, Лестригони, Аїд та Сцилла. Однак сцени діалогів і психологічні нюанси слабші. Нолан поєднав казкові видива з рефлексіями, але елементи не завжди сумісні. Фільм отримає нагороди за візії, проте довговічність його атракціонів під питанням.
